Принципи педагогічної діяльності:

Перший принцип – це любити дитину. Любов – людське сонце. Сонце випромінює тепло й світло, без яких не було б життя на Землі. Вихователь же повинен випромінювати людську доброту й любов, без яких неможливо виховати гуманну душу в людині. Дитина стає щасливою, як тільки відчуває, що вихователь її любить, любить щиро й безкорисливо. Любов полегшує виховання, тому що вона є єдина добра сила, що дарує дитині гармонію душі, що стимулює її дорослішання, добре ставлення до тих, хто оточує.

Другий принцип – це олюднити середовище, у якому живе дитина. Олюднення середовища означає увагу до всіх сфер спілкування дитини з метою забезпечення ій щиросердного комфорту й рівноваги. Жодна сфера спілкування не повинна дратувати дитину народжувати в ній страх, невпевненість, зневіру, приниженість. Мета вихователя – виховати дитину всебічно розвиненою та щасливою.

Третій принцип – прожити в дитині своє дитинство. Це надійний шлях для того, щоб діти довірилися вихователеві, оцінили доброту його душі, прийняли його любов. Одночасно це й шлях пізнання життя дитини. Глибоке вивчення життя дитини, рух у її душі можливий тільки тоді, коли вихователь впізнає дитину в самому собі.

Вгору